Нафтоналивний супертанкер «Knock Nevis» - найбільше судно в світі

Найдавнішим морським танкером для перевезення нафти, у якому обшивка слугувала стінками резервуара, було вітрильне судно «Атлантик», побудоване в 1863 році. У цьому танкері корпус використовувався як резервуар для рідкого вантажу і зберігся до наших днів. На початку Першої світової війни морські танкери вже становили 3% світового торгового флоту.

Щороку потреба в нафті зростає. Цей процес пов'язаний з постійним розвитком важкої промисловості та зростанням кількості транспортних засобів з двигунами внутрішнього згорання. Відповідно, збільшуються масштаби видобутку нафти і посилюються вимоги до її транспортування. Я сумніваюся, що існують судна, у яких розміри та водотоннажність мають таку ж швидку тенденцію розвитку, як танкери.

Розвиток суднобудування нафтових танкерів відбувається з урахуванням особливостей і переваг супертанкерів, оскільки витрати на транспортування нафти морським судном, що може вмістити понад 100 000 тонн нафти, незначно перевищують витрати на використання танкера вантажопідйомністю 16 000 тонн. Сьогодні великі танкери і супертанкери повністю автоматизовані і обслуговуються порівняно невеликим екіпажем. Навіть найтриваліший транспорт цінного вантажу коштує значно менше, ніж експлуатація звичайного судна. Один з таких прикладів — «Knock Nevis».

Історія цього морського судна почалася в Японії в 1976 році (деякі джерела вказують на 1975 рік) на верфях компанії Sumitomo Heavy Industries. Тоді нафтовий танкер «Knock Nevis» народився під скромним серійним номером 1016 і не був настільки великим. Незабаром вантажне судно було продано грецькому власнику, який надав нафтовому танкеру його перше справжнє ім'я — «Seawise Giant». Його грузопідйомність становила 480 000 тонн (типові сучасні нафтоналивні танкери вміщують 280 000 тонн). Через три роки вантажне судно було продано новому власнику, який замовив його збільшення. Японські суднобудівники провели конверсію танкера, на що знадобилося чимало часу. Нарешті, в 1981 році супертанкер був готовий до роботи. Встановлені додаткові секції корпусу збільшили його водотоннажність до 564 763 тонн, а довжина корпусу становила 458 метрів.

Супертанкер «Knock Nevis» міг би легко вмістити на своєму борту Емпайр Стейт Білдінг і вежу Ейфеля. Але його вантаж — нафта на суму 195 мільйонів доларів. Це величезне судно пережило кількох власників і носить уже четверте ім'я «Knock Nevis». На нього вистрілювали ракетами і розрізали навпіл. І все ж — протягом понад 20 років воно залишається найбільшим судном на планеті. Протягом свого життя супертанкер змінював кілька власників і неодноразово змінював назви.

Супертанкер «Seawise Giant»:

Супертанкер Seawise Giant під час ходових випробувань

Зверніть увагу на розмір пропелера та людей, що стоять на верхній палубі, під час ходових випробувань супертанкера Seawise Giant

Супертанкер «Jahre Viking»:

Супертанкер Jahre Viking

Супертанкер «Knock Nevis»:

У 2008 році супертанкер відвідав сухий док однієї з корабелень у Дубаї, отримав нове обладнання і перетворився на плавуче нафтосховище (Floating Storage Offloading unit). Під час цього процесу вантажне судно було перейменовано на «Knock Nevis».

Супертанкер Knock Nevis

Плавуче нефтесховище Knock Nevis

Утилізація супертанкера «Mont»:

Після тривалої служби легендарний супертанкер «Mont» був відправлений на утилізацію в порт Аланг. Під новою назвою «Mont» океанський гігант здійснив свою останню подорож, а в кінці грудня 2009 року було отримано дозвіл на його знешкодження.

Супертанкер Mont

Супертанкер Mont прибув на утилізацію в порт Аланг

Гігантський танкер Knock Nevis був знищений

Технічні характеристики нафтоналивного супертанкера «Knock Nevis»:

• Водотоннажність проєктна — 260 581 тонна
• Дедвейт — 564 763 тонни
• Довжина — 458,4 м
• Ширина — 68,8 м
• Осадка (повна) — 24,6 м
• Силова установка — парові турбіни
• Потужність — 50 000 к. с.
• Швидкість — 13 вузлів
• Екіпаж — 40 осіб.

Але збільшення дедвейту має й негативну сторону: через занадто велику осадку супертанкерам заборонено входити в деякі моря, проходити через протоки та канали, що суттєво обмежує їх можливості.

Зазвичай, налив нафти відбувається на рейді в нафтових терміналах за допомогою нафтопроводів або лайтерів. Для зменшення в'язкості та полегшення процесу розвантаження між баками прокладають трубопроводи з обігрівом.

Нафта становить серйозну загрозу для морського середовища. У 1973 році Морською консультаційною організацією було прийнято міжнародну конвенцію, в якій було визначено конструкцію для всіх типів танкерів. Окремі вантажні місткості нафтових танкерів не повинні перевищувати 30 000 куб.м., а танкери повинні мати подвійний корпус і технічні пристрої для покращення маневреності судна.