Пригода в Антарктиці

У 2002 році космічні супутники зафіксували в Антарктиді незвичайне явище — від шельфового льодовика почав відколюватися гігантський шматок площею понад 2 000 кв.км. Шторми і течії розколотого льоду понесли один з уламків довжиною близько 170 кв.км у бік затоки Мак-Мердо, на березі якої розташована однойменна полярна станція, що належить антарктичній програмі Національного наукового фонду США і веде спостереження за космічними апаратами, морськими течіями і кліматом в південній шапці Землі.

Наукова станція Мак-Мердо

Гігантський айсберг повністю перекрив вхід до затоки, відрізавши полярних дослідників від усього життєво важливого постачання. Без поставок продовольства і палива пережити насувається антарктичну зиму неможливо. Повітряна евакуація була б дуже ризикованою, оскільки в Антарктиді в цей час настає сезон потужних осінніх вітрів, що робить польоти вкрай небезпечними.

Крім того, довелося б вивозити і співробітників розташованих поруч станції Терра Нова і новозеландської дослідницької станції Скотт, а також співробітників ряду американських станцій в глибині континенту. Справа в тому, що всім необхідним їх постачає Мак-Мердо, так що евакуювати довелося б більше 3 000 осіб. Весь листопад криголам американської берегової охорони США «Polar Star» пробивав канал до станції, але чим ближче підходив до протоки Мак-Мердо, тим лід ставав міцнішим.

Справа в тому, що величезна площа затоки за відсутності проточних течій почала нарощувати припай — багаторічний береговий лід, місцями роблячи його непрохідним. Після декількох невдалих спроб стало ясно, що поодинці американському криголаму «Polar Star» не впоратися. Таким чином, в національному науковому фонді США зрозуміли, що для такої місії краще мати два криголамні судна, які зможуть страхувати одне одного. На допомогу до «Polar Star» негайно був викликаний криголам такого ж льодового класу і можливостей «Polar Sea».

Криголам Polar Star берегової охорони США

Незабаром разом вони почали пробивати канал для проходження до станції суден постачання, але щільно збитий лід виявився не під силу американським криголамам. Не розрахувавши потужність при черговому ударі об припай, криголам «Polar Sea» отримав настільки важке пошкодження, що був змушений припинити участь у рятувальній операції і стати на довгостроковий ремонт. Поодинці криголам «Polar Star» став безсилий перед перешкодою такого масштабу. Перед американськими вченими постало нелегке завдання. Вирішувати треба було терміново: або просити допомоги в інших країн, або починати евакуацію людей з усіх трьох станцій, кидаючи багатомільйонне обладнання і зупиняти всі дослідницькі проекти.

15 грудня 2004 року Державний департамент США офіційно звернувся до уряду РФ з проханням надати вільний криголам для операції в Антарктичному морі Росса. На момент офіційного запиту про допомогу вільного криголама в цьому районі не виявилося, і в РФ прийняли нелегке рішення — на шкоду своїм інтересам в Арктиці відправити на допомогу американським, італійським і новозеландським полярникам кращий криголам. З робіт з постачання північних районів РФ так званого північного завезення був знятий найпотужніший дизель-електричний криголам «Красін» — гордість сучасного криголамного флоту, що носить ім'я свого легендарного попередника.

Дизель-електричний криголам Красін

Технічні дані дизель-електричного криголама «Красін»:

• Водотоннажність — 20 240 тонн
• Довжина — 134,84 м
• Ширина — 26,05 м
• Осадка — 11 м
• Товщина льодового поясу: в носовій частині 52 мм, в середній — 40 мм, в кормовій — 45 мм
• Силова установка — дев'ять дизель-генераторів потужністю 37 600 к.с
• Швидкість ходу по чистій воді — 19,5 вузлів
• Запас палива — 5 000 тонн
• Автономність плавання — 28 діб
• Екіпаж — 92 людини.

На криголамі є: вертолітний майданчик, автоматизована гребна установка з дистанційним пуском і зупинкою головних дизель-генераторів, буксирна лебідка з системою автоматичного регулювання. Завантаживши запаси палива і продовольства, криголам «Красін» у терміновому порядку вирушив до Антарктики на допомогу полярникам. 21 грудня 2004 року почалася льодова епопея криголама. Попереду було обігнути майже півсвіту, щоб допомогти людям, які опинилися в біді, подолавши відстань від Владивостока до Антарктиди 12 000 миль.

Ситуація навколо антарктичної станції Мак-Мердо погіршувалася не з кожним днем, а з кожною годиною. Судна-постачальники, що чекали на проводку до станції, не були льодового класу і могли бути розчавлені, як пароплав «Челюскін». Посилені вітри все щільніше збивали припаяний лід. Неодноразово виникали моменти, коли єдиний криголам «Polar Star», що залишився в строю, сам міг опинитися затертим льодами.

На станції з наростаючим занепокоєнням спостерігали за тим, що відбувається. Тим часом, криголам «Красін», що йшов на допомогу, зіткнувся з першими труднощами: екваторіальна спека виявилася для полярників чи не небезпечнішою за антарктичні льоди. Природа кинула суворий виклик команді криголама. У машинному відділенні температура досягала +66˚C. Судно переживало спеку так само, як і його команда.

«Красін» йшов на межі своїх можливостей, оскільки в його систему охолодження потрапляла незвично тепла вода екваторіальних течій і механізми почали здавати. Але все ж криголам «Красін» дістався до ревучих «сорокових» і стогнучих «п'ятдесятих», так називають моряки смугу штормів і ураганів в Південній півкулі. Тут на моряків чекав новий іспит — через особливості своєї конструкції «Красін», як і будь-який інший криголам, погано переносив хвилювання. Для екіпажу і судна це було серйозне випробування.

Незабаром «Красін» потрапив у зону декількох циклонів, де хитання і висота хвиль посилилися до такої міри, що капітану Віктору Ковальчуку довелося зупинити просування на 1,5 доби. На момент прибуття моряки дізналися про серйозну несправність на криголамі «Polar Star» — судно пошкодило один з гребних гвинтів, який, незважаючи на всі зусилля фахівців, відремонтувати не вдалося. Пошкодження виявилося занадто складним. Тепер час став для моряків вирішальним — потрібно було встигнути звільнити пошкоджений «Polar Star», поки він сам не опинився в пастці.

Насувалася антарктична зима, всюди рухалися гігантські айсберги, що становили небезпеку навіть для криголамів. 11 січня 2005 року, перейшовши 60 паралель південної широти, криголам «Красін» вперше увійшов в антарктичні води. На момент прибуття криголама ситуація на Мак-Мердо в будь-який момент могла вийти з-під контролю. Приступати до роботи необхідно було негайно. Зустрівши криголам «Красін», караван суден постачання був готовий рушити за першою командою — танкер, контейнеровоз і науково-дослідне судно. Досвід капітана призначив його керівником операції.

Почався слалом між айсбергами. Протягом 10 діб криголами «Красін» і «Polar Star» розширювали льодову трасу для суден, щоб ті не застрягли в льодах. Проведення суден постачання далося полярним морякам особливо важко — двометровий антарктичний лід виявився серйозною перешкодою навіть для такого потужного криголама як «Красін». У якийсь момент робіт від постійних ударів крижин про гвинти у валопроводах криголамного судна виявилася теча, і вода почала надходити всередину.

Криголам Красін біля причалу Мак-Мердо

На зупинку часу не було, і екіпажу судна довелося усувати аварію прямо на ходу, стоячи в крижаній воді. 26 січня 2005 року, подолавши суцільну смугу айсбергів, танкер у супроводі криголамів благополучно пришвартувався біля причалу станції Мак-Мердо.

Балкер у Мак-Мердо

Перший і найважчий етап операції завершився. Але попереду чекав другий етап операції – проводка контейнеровоза з 10 тисячами тонн вантажів на борту. Поки танкер зливав паливо в резервуари полярної станції, криголам «Красін» повернувся до входу в затоку, щоб провести до станції наступне судно контейнеровоз «MV American Tern».

Контейнеровоз American Tern під проводкою криголама Красін

Як на зло, саме в ці години різко почала падати температура. Посилився вітер, який погнав у пробитий канал великі крижини і дрібні берги. На останній ділянці контейнеровоз вели вже обидва криголами, поки, нарешті, контейнеровоз не став біля причалу Мак-Мердо.

Контейнеровоз MV American Tern у супроводі криголамів

Контейнери з харчами та обладнанням були доставлені за призначенням вчасно. Зі своєю рятувальною місією криголам впорався блискуче. На березі полярників вже чекали американські колеги. Вони підготували їм сюрприз — екскурсію по станції, на якій ніколи не було фахівців. Наостанок вдячні американці влаштували спортивне свято, в якому із задоволенням взяв участь екіпаж криголама «Красін».

На 49 день антарктичної епопеї криголам «Красін» попрощався з полярниками Мак-Мердо, які були забезпечені всім необхідним на цілий рік. У квітні 2005 року «Красін» повернувся в рідний порт.