Найстабільніший в світі корабель «Kilo Moana»

Науково-дослідне судно «Kilo Moana» одне з найдосконаліших. Воно було побудоване в 2002 році як плавуча лабораторія з автоматизованими робочими місцями для проведення експериментів, мета яких дослідження океанів і його взаємозв'язок з навколишнім середовищем. Щорічно 200 вчених проводять на кораблях близько 300 днів, складаючи карти океанського дна, збираючи дані про життя живих організмів, солоність води і течії. Вони шукають вихід з кризи, яка може торкнутися кожного на перенаселеній планеті.

Судно «Kilo Moana» спочатку було розроблено ВМС США і побудовано для дослідницьких цілей, а належить Гавайському університету землезнавства та океанології (University of Hawaii Marine Center). Цим обумовлена його здатність приймати на борт модульні лабораторії. Судно, перебуваючи у водах Тихого океану, крім заняття науковою роботою, зіткнулося з проблемою давніх часів — морська хвороба.

Століття тому, коли століття парового двигуна прийшло на зміну вітрилам, мільйони моряків і мандрівників залишалися і залишаються у владі настрою океану. Якщо океан починає бушувати, однокорпусному судну доводиться несолодко. Сила, з якою кидає судно по хвилях, залежить від його площі ватерлінії, тобто від площі корпусу, що знаходиться безпосередньо в контакті з водою.

Порівняння площі ватерлінії у суден:

1 - однокорпусне судно 2 - катамаран 3 - судно з малою площею ватерлінії

Коли вода піднімається і опускається, судно переміщається разом з нею, результатом може стати морська хвороба, яка призводить до недієздатності команди і піддає судно небезпеці. Якщо подивитися на море під час шторму, то здається, що хвилі переносять воду з одного місця на інше, але це не так. Подібно до натовпу на трибуні, який робить «хвилю» і не переміщається при цьому зі свого місця, вода теж залишається на місці. Чим ближче до поверхні, тим сильніший рух, саме ця поверхня води, з якою стикається днище корабля, і називається площею ватерлінії.

Поки існує тільки один тип судна, який не залежить від площі ватерлінії, так як вони переміщаються під водою на певній глибині — підводні човни. Така стійкість під час качки надихнула вчених на створення нового типу суден — двокорпусних суден з малою площею ватерлінії. Цей задум змусив ризикнути одного з них, в результаті чого була створена радикально нова технологія.

Винахідник суден з малою площею ватерлінії Фредерік Джордж Крід (Frederick G. Creed) з Нової Шотландії вперше розробив цю концепцію. Він народився в 1871 році. У чотирнадцять років Фредерік Крід влаштувався в компанію «Western Union». У 30 років він винайшов спеціальний пристрій, який перетворював крапки і тире азбуки Морзе в друкований текст, доступний для читання — телетайп. Але у нього була мрія. Йому кілька разів доводилося подорожувати через Атлантику, і він на собі випробував морську хворобу. Тому в 1899 році він залишив свій багатомільйонний телеграфний бізнес і почав розробку революційного нового корабля, який повинен був «відчувати» себе набагато впевненіше під час качки.

Фредерік Крід знав, що хвилі так сильно піднімають і кидають корабель через велику площу ватерлінії. Рішенням проблеми стала ідея побудови корабля, що представляє собою якусь площадку, що спирається на два корпуси, що нагадують за формою підводний човен, кожен з яких має окремий гвинт. Фредерік Г. Крід розрахував, що таке судно буде практично не схильне до хитавиці.

Порівняння остійності судна при хвилюванні моря 6 балів:

Однокорпусне судно

Судно з малою площею ватерлінії (S.W.A.T.H.)

Він постійно вкладав особисті гроші в нові і нові проекти. Він постійно переконував керівництво США в необхідності використання такого корпусу при будівництві авіаносців, що забезпечує безпечну посадку літаків. Але його проект не був прийнятий в жодній країні. Він помер в 1975 році, йому так і не вдалося вийти в море на кораблі своєї мрії. Пізніше ця технологія лягла в основу будівництва науково-дослідного судна «Kilo Moana».

Науково-дослідне судно Kilo Moana

Перевага судна з малою площею ватерлінії не тільки в комфорті пересування. На судні «Kilo Moana» вчені не піддаються хитанню під час шторму до 6 балів і можуть спокійно проводити дослідження вод морів і океанів. Саме занурювані у воду на глибину 2,5 метра дві підводні міні-човни (гондоли) роблять корабель таким стійким і унікальним. Через розташування гвинтів далеко один від одного судно добре кероване навіть при бічному вітрі. Відмінною особливістю судна є відсутність кіля.

Під днищем судна розташовані дві гондоли

Між понтонами і корпусом корабля є простір, на який розсіюється вся лють океану. При бортових хвилях сила хвиль спрямована вертикально, а не горизонтально, тобто хвиля йде вгору, а потім вперед. Але більшість хвиль потрапляють в простір між понтонами судна, а вони знаходяться набагато нижче поверхні океану.

Судно з малою площею ватерлінії Kilo Moana

На капітанській містку не обійшлося без новацій: новітня навігаційна та радіолокаційна система, автопілот з динамічною системою позиціонування та системою фотографування. Супутниковий зв'язок і прекрасні каюти для відпочинку та лабораторії для екіпажу. На борту умови не можна порівняти з тими, з якими кілька сотень років тому зіткнувся капітан Джеймс Кук, який проводив дослідження тихоокеанського дна, кидаючи у воду розмічений канат з вантажем.

Обладнання для вчених

Забір води здійснюється за допомогою підйомного пристрою

«Kilo Moana» виконує те саме завдання, але вже іншим способом — сучасна апаратура допомагає в цьому. Датчики глибоководної ехолокаційної системи надсилають сигнал, а отримані від них дані скануються і відображаються на картах.

Понад 70 років тому Фредерік Г. Крід залишив свій багатомільйонний бізнес і присвятив себе розробці нового типу кораблів. Його дослідження довели його до злиднів, але збагатили тисячі мореплавців у всьому світі. Перше покоління суден зі зменшеною площею ватерлінії відкрило нову сторінку в історії суднобудування. Стійкість і стабільність – ось у чому секрет завтрашнього покоління кораблів і суден.