Архітектурно-конструктивні типи суден

Форми основного корпусу суден

Форма основного корпусу визначається конфігурацією штевнів, лінією седловатості та кіля, а також обводами кормової частини, які, зокрема, залежать від кількості гребних гвинтів. На схемі нижче наведено найпоширеніші варіанти носової частини морських суден.

У звичайних морських транспортних суден форштевень, як правило, прямий і нахилений уперед. Це надає корпусу більш обтічної форми, покращує морехідні якості та зменшує заливання палуби водою. Судна льодового класу, а також деякі буксири мають так звану напівкриголамну форму носа — з нахилом підводної частини форштевня приблизно 40–50° і майже вертикальною надводною частиною. Така конфігурація покращує рух у битому льоді, а майже вертикальний форштевень дозволяє судну слідувати за криголамом, впираючись носом у спеціальну виїмку в його кормі. Для спеціалізованих криголамів підводну частину форштевня виконують із меншим нахилом — близько 25–30°, що додатково підвищує їх льодові характеристики.

На швидкохідних пасажирських лайнерах і швидкісних суднах носова частина часто має бульбоподібну форму під водою та кліперні обводи над водою. Бульб зменшує хвилеутворення і опір води, тоді як кліперний ніс забезпечує більш стрімкий силует і знижує заливання палуби. Назва «кліперний» походить від clipper ships, які мали подібну форму форштевня.

Останніми роками бульбова форма носа широко застосовується на танкерах і суховантажних суднах із помірною швидкістю. Для таких повнокорпусних суден бульб дозволяє зробити носові ватерлінії більш загостреними в районі кільватерної лінії, що зменшує формовий опір.

Невеликі риболовецькі судна (траулери, сейнери) зазвичай мають округлу, так звану «ложкоподібну» форму форштевня.

Нещодавно у суднобудуванні з’явився новий тип корпусу — X-bow, який широко застосовується на офшорних суднах і вперше був реалізований під час створення есмінця класу Zumwalt.

Форми носового краю морських суден

1 — ніс транспортного судна з прямим похилим форштевнем; 2 — ніс судна льодового плавання; 3 — ніс криголама; 4 — ложкоподібний ніс рибопромислового судна; 5 — кліперський ніс з бульбою; 6 — бульбоподібний ніс нафтоналивного танкера; 7 — ніс типу X-bow

Форми кормового краю суден

Форма кормової частини морських суден може бути дуже різноманітною, однак найпоширенішими є крейсерська, звичайна та транцева корма.

Для швидкохідних морських транспортних суден (вантажних, пасажирських та інших) найбільш характерною є крейсерська корма. Звичайна корма з підзором притаманна тихохідним і річковим суднам, тоді як транцева використовується на спеціалізованих суднах, швидкісних катерах та подібних плавзасобах.

Форма кормової частини значною мірою залежить від кількості гребних гвинтів. У одногвинтових суден у діаметральній площині в районі розташування гвинта передбачається досить великий виріз, або «вікно», в ахтерштевні. У двогвинтових суден обводи кормової частини також повинні забезпечувати розміщення гвинтів. Саме тому, говорячи про архітектурний тип судна, обов’язково зазначають кількість гребних гвинтів.

Форму підводної частини корми також визначає конфігурація та довжина дейдвуд — вузької кормової частини корпусу, у яку переходить кільова балка.

Форми кормового краю морських суден

1 — звичайна корма з підзором; 2 – крейсерська корма; 3 — транцева корма

Число та розташування надбудов

За кількістю та розташуванням надбудов судна поділяються на такі архітектурні типи:

• Триострівні судна, що мають три надбудови: бак, середню надбудову та ют.
• Двоострівні судна, які оснащені двома надбудовами, найчастіше баком і ютом.
• Квартердечні судна, тобто судна, що мають квартердек — локальне підвищення верхньої палуби на 0,8–1,2 м у кормовій частині.

Архітектурно-конструктивні типи суден

1 — триострівне судно; 2 — двоострівне; 3 — двоострівне з подовженим баком; 4 — двоострівне з подовженим ютом; 5 — одноострівне з баком; 6 — одноостровне з ютом; 7 — з суцільною надбудовою (шельтердечне судно); 8 — гладке; 9 — квартердічне

Архітектура зовнішнього вигляду судна

Варіанти розташування надбудови на контейнеровозах

Формування архітектури судна визначається не лише формою основного корпусу, яка обирається переважно з урахуванням експлуатаційно-технічних вимог, але й конфігурацією надбудов, кількістю ярусів, формою вирізів у фальшбортах, кількістю та формою димових труб, а також кольоровим оформленням корпусу і надбудов. Завдяки постійному вдосконаленню зовнішніх форм і творчій участі фахівців-архітекторів сучасні судна мають динамічний, обтічний вигляд, що відповідає тенденціям сучасної архітектури.

Надбудови та рубки сучасних суден зазвичай виконуються обтічними; вирізи у фальшбортах нахилені вперед, а довжина рубок — залежно від кількості ярусів — підбирається таким чином, щоб забезпечити гармонійний і динамічний силует. Перехідні книці між баком і фальшбортом, а також носовий козирок мають подовжену форму. Димові труби зазвичай виконують конічними, з нахиленою верхньою частиною та заокругленим зрізом. На багатьох дизельних суднах трубу поєднують із сигнальною щоглою. Іноді встановлюють дві труби поруч, що полегшує розміщення димових каналів і є особливо вигідним для широких океанських суден, таких як супертанкери, балкери та пасажирські лайнери.

На архітектуру судна також впливає розташування машинного відділення по довжині корпусу, оскільки це визначає положення житлової надбудови та димової труби. Якщо для суден, побудованих до початку 1950-х років, було характерним середнє розташування машинного відділення, то для сучасних морських транспортних суден більш типовими є або зміщене в корму («проміжне»), або повністю кормове розташування.

Нині практично всі танкери та судна для перевезення навалювальних вантажів мають кормове розміщення машинного відділення і житлової надбудови. Таке рішення забезпечує низку переваг:

• звільняє значні об’єми в середній частині корпусу для розміщення вантажу;
• зменшує об’єм корпусу, зайнятий машинним відділенням;
• скорочує довжину валопроводу, зменшуючи його масу та збільшуючи вантажопідйомність судна;
• усуває потребу у валопровідному тунелі від машинного відділення до корми.

Такий тунель, прокладений через вантажні трюми на суднах із середнім розташуванням машинного відділення, зменшує корисний об’єм і ускладнює виконання вантажних операцій.

Водночас повністю кормове розташування машинного відділення та житлової надбудови має і недоліки: ускладнює диферентування судна, погіршує умови проживання екіпажу, збільшує «мертву зону» огляду в носовій частині, а також може призводити до збільшення довжини машинного відділення. Тому вибір архітектурного типу здійснюється індивідуально з урахуванням призначення та умов експлуатації судна. Саме тому навіть серед сучасних суден можна зустріти варіанти як із кормовим і проміжним, так і із середнім розташуванням машинного відділення.

Класифікація суднових приміщень

Судові приміщення розміщуються в основному корпусі та надбудовах.

Головний корпус

Головний корпус включає всі простори, утворені зовнішньою обшивкою корпусу, верхньою суцільною палубою, а також палуби, платформи, головні поперечні та поздовжні перегородки та вигородки, розташовані всередині. Простори, утворені конструкціями головного корпусу, далі поділяються на відсіки та інші суднові простори, утворені вигородками та палубами в надбудовах, рубках та головному корпусі.

До найважливіших відсіків корпусу належать:

• форпік — крайній носовий відсік
• ахтерпік — крайній кормовий відсік
• міждонний простір — простір між зовнішньою обшивкою корпусу та подвійним дном
• трюм — простір між подвійним дном та найближчою палубою
• твіндеки — простори між сусідніми палубами головного корпусу
• дип-танки — глибокі танки, розташовані над подвійним дном
• кесони — вузькі, масло- та газонепроникні сухі відсіки, розташовані між відсіками або цистернами для нафтопродуктів та суміжними просторами
• відсіки головних та допоміжних машин
• тунель гребного вала — на суднах з машинним відділенням у середній частині судна

Наявність вищезазначених відсіків на конкретних суднах визначається призначенням та конструкцією судна.

Розміщення суднових приміщень на автомобільно-пасажирському поромі: місця для автомобілів - білий колір; місця для пасажирів – синій; місця для обслуговування екіпажу – сірий; номери палуб – жовтий

Надбудови

Надбудови розташовані на верхній суцільній палубі головного корпусу. Вони простягаються по всій ширині судна: або від борту до борту, або так, що їхні борти не перевищують 0,04 ширини судна. Надбудови служать не лише для розміщення суднових приміщень, але й для покращення мореплавства судна.

• Носова надбудова (бак) — зменшує затоплення палуби.
• Кормова надбудова (ют) — збільшуючи надводний борт на кормі, збільшує плавучість і непотоплюваність судна у разі пошкодження корми або дифферента кормою.
• Мідельна надбудова — збільшує плавучість.
• Бойові рубки відрізняються від надбудов меншою шириною.

Схема громадських приміщень та кают круїзного судна Brilliance of the Seas

Суднові приміщення

Залежно від призначення всі суднові приміщення поділяють на спеціальні, службові, житлові, громадські, побутового обслуговування, харчоблоки, санітарно-гігієнічні, медичного призначення, майстерні, суднових запасів та постачання та відсіки палива, води, олії та водяного баласту.

Спеціальні приміщення

Спеціальні приміщення в залежності від призначення судна служать:

• для розміщення вантажу (вантажні трюми) — на вантажних та вантажопасажирських судах
• для спеціального технологічного обладнання при обробці риби — на промислових суднах
• для лабораторій – на науково-дослідних судах. До спеціальних відносяться також ангари для розміщення на судні вертольотів і приміщення для їх обслуговування

Службові приміщення

Службові приміщення призначені для забезпечення нормальної експлуатації судна як плавучої споруди. До них входять:

• приміщення головних та допоміжних механізмів
• приміщення для розміщення палубних механізмів та механізмів суднових систем — румпельне відділення, станції вуглекислотного пожежогасіння, станція дистанційного виміру рівня вантажу, станції прийому та видачі палива, вентиляторні, приміщення кондиціонерів
• рубки, навігаційні приміщення та пости — рульова, штурманська, радіорубка, приміщення лага та ехолота, гірокомпасна, пожежні пости, аварійні пости, трансляційна, акумуляторні, агрегатні
• майстерні — механічна, слюсарна, електротехнічна, зварювальний пост, майстерня з ремонту плавзасобів, контрольно-вимірювальних приладів
• адміністративні приміщення — судова, машинна, вантажна канцелярія, бюро адміністратора, судновий архів, диспетчерська

Житлові приміщення

Житлові приміщення (каюти) призначені для постійного проживання екіпажу судна та розміщення пасажирів. Каюти екіпажу поділяють на каюти комскладу та каюти команди, що відрізняються розташуванням, площею та обладнанням. Каюти команди, призначені для розміщення більш ніж чотирьох осіб, зазвичай називають кубриком.

Каюти пасажирів залежно від їхнього розташування, площі, кількості місць та обладнання поділяють на каюти «люкс», каюти 1, 2 та 3 класів. На більшості сучасних лайнерів каюти 2 та 3 класів, як правило, замінюють одним, так званим туристичним класом. На пасажирських суднах місцевих ліній передбачають приміщення сидячих місць.

Громадські приміщення

Громадські приміщення служать для організації та проведення різноманітних культурних заходів та харчування екіпажу та пасажирів. До цієї категорії можна віднести громадські приміщення для екіпажу судна та окремо громадські приміщення для пасажирів, а також майданчики на відкритих палубах та прохідні приміщення. До громадських приміщень екіпажу відносять кают-компанію, салони командного складу та команди, їдальні, спортзал, басейн. До громадських приміщень пасажирів відносять ресторани, бари, кафе, салони (масажі, музичні, курильні, для ігор, для відпочинку), концертний зал, спортзал, басейни, бібліотеку з читальним залом, дитячі кімнати. Майданчики на відкритих палубах включають веранди, палуби, солярії, відкриті купальні басейни, спортмайданчики. До прохідних приміщень відносять коридори, тамбури, вестибюлі, фойє, закриті палуби.

Приміщення побутового обслуговування

Приміщення побутового обслуговування обладнають на пасажирських, експедиційних і великих промислових судах. До них відносять: ательє, перукарні, косметичні салони, фотоательє, магазини, камери схову.

Приміщення харчоблоку

Приміщення харчоблоку служать для приготування та роздачі їжі екіпажу та пасажирам, а також для миття та зберігання столового посуду. Розрізняють камбузні приміщення (камбуз для пасажирів, камбуз для екіпажу, пекарня, комори витратного запасу для камбуза та пекарні) та підготовчі (обробні м'яса, риби, овочів, хліборізка, буфетні, посудомийні, комори посуду та столової білизни).

Санітарно-гігієнічні приміщення

Санітарно-гігієнічні приміщення поділяють на санітарно-побутові (пральні, сушильні, прасувальні, комори чистої та брудної білизни, дезінфекційну камеру, приміщення робочої сукні) та санітарно-гігієнічні (чоловічі та жіночі умивальні), душові, ванні, лазні та туалети.

Медичні приміщення

Приміщення медичного призначення включають амбулаторію, приймальню лікаря, операційну, рентгенівський, зуболікарський кабінет, ізолятор, аптеку санітарну комору. Зазвичай комплекс приміщень медичного обслуговування на суднах називають медблоком.

Приміщення суднових запасів та постачання

Приміщення суднових запасів та постачання служать для зберігання запасів провізії, шкіперського, навігаційного та іншого суднового постачання. До них входять:

• провізійні комори неохолоджувані (для сухої провізії, хліба, борошна) та охолоджувані (для мокрої провізії, м'яса, риби, овочів, молочних продуктів, жирів, консервів), а також холодильні камери
• господарські комори — для зберігання килимів доріжок, чохлів, спортивного інвентарю, збирального інвентарю
• шкіперські комори — шкіперська, малярська, ліхтарна, теслярська, такелажна, тентів та брезентів, вітрильна
• штурманські та навігаційні комори — штурманського навігаційного майна, карт та іншого
• білизняні та речові комори

Відсіки та цистерни

Відсіки та цистерни служать для розміщення рідких вантажів — нафти, води, олії та водяного баласту. Крім відсіків, що утворюються конструкціями основного корпусу і призначених для розміщення основної кількості рідких вантажів, на суднах передбачають також цистерни, в яких розміщують великі, видаткові запаси палива, води та олії.

Загальне розташування судна

Під загальним розташуванням судна розуміють загальне компонування в корпусі, надбудовах і рубках всіх приміщень, призначених для розміщення на судні головних і допоміжних механізмів, суднового обладнання, суднових запасів, вантажів, екіпажу і пасажирів, що перевозяться, а також всіх службових постів, побутових, господарських і санітарних поміщень.

На однотипних та близьких за розмірами судах їхнє загальне розташування може бути різним, залежно від вимог замовників. Однак останнім часом у світовому суднобудуванні проводиться типізація суднових приміщень, і насамперед житлових та службових приміщень.

Розташування суднових приміщень

Для орієнтації розташування того чи іншого приміщення на судні прийнято такі назви палуб та міжпалубних приміщень:

у корпусі (згори донизу):

• верхня палуба
• друга палуба
• третя палуба (на багатопалубних суднах останню палубу називають нижньою палубою)
• друге дно

у надбудовах та рубках (знизу вгору):

• палуба першого ярусу надбудови (бака, юта, середньої надбудови)
• палуба другого ярусу рубки
• палуби третього ярусу рубки і так далі

Іноді до цих термінів додають назви, що характеризують призначення палуб:

• прогулянкова
• палуба салонів
• шлюпкова
• спортивна
• нижній (ходовий) місток
• верхній (навігаційний) місток

Простір між зовнішньою обшивкою днища та другим дном називають міждонним простором або подвійним дном. Простір між другим дном і найближчою палубою називають трюмом, решта міжпалубних просторів — твіндеками.

Положення приміщення за довжиною та шириною судна позначають відповідно номерами шпангоутів, що обмежують приміщення за довжиною, та найменуванням борту, на якому розташоване приміщення (правий та лівий борт — ПрБ та ЛБ).

Спеціальні приміщення

Спеціальні приміщення – вантажні трюми, приміщення для обробки та зберігання улову – займають основну частину обсягів корпусу на вантажних, вантажопасажирських та рибальських судах. Планування цих приміщень визначається вимогами, що пред'являються до виконання вантажних операцій, зберігання та розміщення вантажу, прийому, обробки та зберігання улову тощо. Розміщення спеціальних приміщень, що визначають експлуатаційно-економічні показники судна, підпорядковують розташування всіх інших суднових приміщень.

Службові приміщення

Службові приміщення розташовують по всьому судну, здебільшого в трюмі, в кінці судна, в рубках на верхній палубі, в приміщеннях бака і юта, іноді там, де заборонено обладнати житлові приміщення, наприклад, над форпіком і ахтерпіком і нижче ватерлінії. Частину навігаційних приміщень — рульову, штурманську, радіорубку — мають у своєму розпорядженні на містку; приміщення лага та ехолота — на другому дні. Майстерні розташовують зазвичай у районі машинно-котельних відділень.

Житлові приміщення

Житлові приміщення екіпажу на вантажних суднах знаходяться, як правило, у надбудові або під верхньою палубою основного корпусу, але не нижче за ватерлінію, переважно ближче до середньої частини судна, де найменше відчувається качка і вібрація від гребних гвинтів, що працюють. Виняток становлять вантажні судна з чисто кормовим розташуванням машинного відділення: тут усі житлові приміщення екіпажу судна розміщують у кормовій надбудові. На пасажирських суднах каюти команди розміщують у ніс, у корму і нижче пасажирських кают, а каюти комскладу — одному з верхніх ярусів надбудови, зазвичай, у районі рульової рубки (ярусом нижче). Каюту капітана зазвичай розташовують правому борту на ярус нижче ходової рубки. Усі каюти штурманів розміщують тут або нижче ярусом; каюти старшого механіка, механіків і машинної команди мають у своєму розпорядженні по можливості ближче до машинного відділення; каюти палубної команди розміщують правим бортом, машинної — лівим.

Житлові приміщення пасажирів на пасажирських суднах мають у своєму розпорядженні по можливості в середній частині, переважно в надбудовах і у верхніх твіндеках основного корпусу. Розміщувати пасажирські каюти нижче за палубу перебірок не рекомендується, а нижче за ватерлінію — заборонено. Каюти пасажирів зазвичай мають природне освітлення, проте на великих суднах, що перевозять велику кількість пасажирів, є каюти і без природного світла.

Громадські приміщення

Під громадські приміщення відводять найкращі райони надбудов та палуб із гарним оглядом. Деякі громадські приміщення — ресторани, театри, закритий купальний басейн, спортзал тощо — обладнають у приміщеннях, які не мають природного освітлення.

Приміщення побутового обслуговування

Приміщення побутового обслуговування обладнають у районі громадських приміщень, але вони, зазвичай, немає природного висвітлення. Приміщення харчоблоку повинні знаходитися поблизу об'єктів, які вони обслуговують. Так, камбуз або хлібопекарню розміщують поблизу їдальні для команди, кают-компанії або ресторану, зазвичай, на одній і тій же палубі, або під ними, з обладнанням спеціального ліфта для подачі їжі з камбуза в буфетні. У свою чергу, провізійні комори мають поруч або на один-два яруси нижче камбуза. При розміщенні провізійних комор обов'язково враховують зручність навантаження провізії на судно за допомогою суднових засобів.

Санітарно-гігієнічні приміщення

Санітарно-гігієнічні приміщення розміщують у безпосередній близькості від житлових приміщень або в одному блоці з ними. Банно-пральний блок розміщують у кормовій частині корпусу нижче верхньої палуби, в районі, який не використовується для постійного перебування людей.

Медичний блок

Медичний блок розташовують у надбудові, зазвичай у середній частині судна, подалі від основних магістральних коридорів та місць скупчення екіпажу та пасажирів.

Приміщення суднових запасів та постачання

Приміщення суднових запасів та постачання розташовують у районі житлових та громадських приміщень (комори прибирального інвентарю, килимів, доріжок, чохлів, спортінвентарю), а також у районі відкритих палуб (комори аварійно-рятувального майна, водолазного майна). Запаси палива, котельно-поживної води, олії, а також водяний баласт розміщують у відсіках подвійного дна та у диптанках, які обладнуються в районі машинно-котельного відділення та в районі форпіку. Форпік і ахтерпік, як правило, використовують як баластові цистерни. Витратні паливні цистерни розміщують у районі машинно-котельного відділення. Запаси прісної питної води зберігають у вкладних цистернах.